- намотувати
- —————————————————————————————намо́туватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намотувати — ую, уєш, недок., намота/ти, а/ю, а/єш, док., перех., що і що на що. Навивати, накручувати що небудь на щось … Український тлумачний словник
намотувати — тую, туєш, Пр. Навивати, накручувати що небудь на щось … Словник лемківскої говірки
снувати — намотувати пряжу для ткання … Лемківський Словничок
перемотувати — ую, уєш, недок., перемота/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обмотувати, намотувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Обмотувати що небудь інше; намотувати на що небудь інше. 3) Обмотувати або намотувати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
накручувати — ую, уєш, недок., накрути/ти, учу/, у/тиш, док. 1) перех. Намотувати що небудь навколо чогось. || Намотувати на що небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся). || Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся). || тільки… … Український тлумачний словник
підмотувати — ую, уєш, недок., підмота/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Намотувати ще трохи або додатково. 2) Намотувати на що небудь під сподом чогось … Український тлумачний словник
закручувати — ую, уєш, недок., закрути/ти, учу/, у/тиш, док. 1) перех. Обертати, рухати що небудь по колу. || Надавати чому небудь вихрового руху. 2) перех. Загвинчуючи, укріпляти в чомусь, закривати що небудь. || Загвинчуючи чим небудь, закриваючи закруткою… … Український тлумачний словник
змотувати — ую, уєш, недок., змота/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. || Виготовляти що небудь (перев. пряжу), мотаючи. 2) тільки док., фам. Швидко … Український тлумачний словник
навивати — а/ю, а/єш, недок., нави/ти, в ю/, в є/ш і навину/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Намотувати, накручувати на що небудь. 2) Наготовляти за допомогою сукання яку небудь кількість чогось … Український тлумачний словник
навірчувати — I ую, уєш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш і наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II ую, уєш, недок., наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1)… … Український тлумачний словник